(044) 270-30-20, (044) 249-78-56
  • Українська

На базі КМКЛ 4 функціонує центр антирабічної допомоги


На території КМКЛ 4 на базі травмпункту функціонує центр антирабічної допомоги, який надає консультативну та лікувальну допомогу дорослому населенню.
В центрі надається допомога пацієнтам постраждалим від укусів та ослиненні тваринами, що підозрюються у хворобі на сказ.
Сказ — це вірусне вакциноконтрольоване зоонозне захворювання (тобто яке передається від хворої тварини при укусі чи ослиненні до людини). На етапі, коли з’являються симптоми захворювання, хвороба вже є невиліковною. Хвороба що попереджується завдяки вчасній вакцинації.
Вакцину від сказу винайшов французький вчений Луї Пастер. У 1885 році вийшла його наукова стаття де вчений доводив запобігання захворювання на сказ при вакцинації у 9 річного хлопчика Йозефа Майстера і 15-річного Жан-Батиста Жюпіля. В перший місяць після опублікування статті було проведено 68 вакцинацій. Протягом року кількість вакцинованих була вже 2 490 з 18 країн світу.
Зараз щорічно багато мільйонів осіб отримають щеплення від сказу, що дає можливість запобігти мільйони смертей. Лише постконтактну профілактику отримують понад 15 мільйонів людей щороку.
Цікаво що хворобу не реєстрували в деяких державах-островах, таких як Японія, Нова Зеландія, на Кіпріта Мальті.
Сказ ліквідували в природі на островах Британія, Ірландія, Ісландія.
Однак від нього щорічно гине більше ніж 55 тисяч людей та більше 1 мільйона тварин. Щорічно понад 15 мільйонів людей у світі отримують постконтактну профілактику для запобігання розвитку сказу.

Як захід попередження вакцинацію проводять деяким когортам населення: співробітникам ветлабораторій, працівникам лісгоспів, мисливцям, листоношам, співробітникам на бойні і тим, хто здійснює вилов і утримання бездоглядних тварин, працівникам, співробітникам притулків і розплідників, співробітникам лабораторій, які займаються дослідженням і вивченням вірусу сказу, туристам, які регулярно подорожують до Індії і країн Азії,
фахівцям в галузі ветеринарної медицини, військовослужбовцям.
дити через рік , а далі ревакцинація показана кожні три роки, у випадку якщо дана особа продовжує перебувати в зоні високого ризику щодо інфікування сказом.
В Україні ситуація зі сказом на жаль лишається напруженою. Осередки природного сказу є у всіх регіонах. Більшість випадків що реєструються припадають на Чернігівську, Сумську, Полтавську, Хмельницьку та Харківську області.
Механізм передачі сказу – контактний. Частіше за всі це укуси тварин, рідше – ослинення.
Слина тварини стає заразною останні 7-10 днів інкубаційного періоду та триває весь період хвороби.
Хвороба розвивається не у всіх людей, укушених скаженою твариною. Розвиток сказу залежить від локалізації, розмірів рани та кількості вірусу, що проник до організму. Слід зауважити, що потрапляння вірусу на кон’юнктиву спричиняє захворювання за відсутності миттєвих заходів профілактики майже у 100 % людей, при укусах в обличчя сказ виникає у 99 %, кисті — у 63 %, проксимальних відділів кінцівок — у 23 % осіб. Загалом захворюють від 15 до 30 відсотків постраждалих від укусів чи ослинення.
Але треба пам’ятати сумне правило – кожний захворілий, тобто той в якого розвинулись симптоми сказу, – помирає.
Завдяки повсюдній вакцинації людей, яким загрожує розвиток сказу, захворюваність продовжує зменшуватись. Хвора на сказ людина є біологічним тупиком природного епідемічного процесу.
При укусі або ослиненні людини твариною рекомендовано негайно і ретельно промити водою рани та місця ослинення впродовж щонайменше 15 хвилин, за допомогою господарського мила, мийним засобом, обробити краї рани 70 град. спиртом або 5%
настоянкою йоду, накладання стерильної пов’язки на рани. Ці заходи мають бути надані в будь-якій медичній установі при зверненні туди укушеної людини.
Подальші заходи мають здійснюються лише під наглядом лікаря-рабіолога у травм.пунктах чи кабінетах, де є в наявності відповідні вакцини та специфічний імуноглобулін.
Первинну хірургічну обробку рани з висіченням країв рани не проводять впродовж 3 діб за виключенням випадків коли ушивання рани має бути проведено по життєвим показанням. Водночас із заходами обробки ран проводять екстрену профілактику правця імуноглобуліном.
Введення пост-експозиційної вакцини та імуноглобуліну, згідно настанови 00038. Підозра на сказ https://guidelines.moz.gov.ua/documents/2965

• Контакт включає прикушування незахищеної шкіри, що призводить до подряпин або саден
без кровотечі.
Дозу вакцини вводять чотири рази на 0, 3, 7 і 14 день після контакту

• Трансдермальний укус, контамінація пошкодженої шкіри або слизових оболонок слиною чи від тварини, що попередньо отримала вакцину від сказу з приманкою
• Укуси, прикушування або подряпини кажана
• Випадкове травмування голкою або порізи
Дозу вакцини вводять чотири рази на 0, 3, 7 і 14 день після контакту+ одна доза імуноглобуліну вводиться разом з першою дозою вакцини

Проведення постконтактної профілактики
Вакцинація
• Внутрішньом’язове введення в дельтоподібну область.
• Доза для дітей аналогічна. У немовлят вакцину вводять в передньобічну область зовнішніх м’язів стегна.
• Перша доза вакцини повинна вводитись у кінцівку, протилежну до тієї, що використовується для введення імуноглобуліну (якщо він призначений); наступні дози можуть бути введені в будь-який бік.
• Якщо людині провели вакцинацію у строки, що відрізняються від описаних вище, або якщо серію вакцинації було перервано, а час між дозами подовжено:
◦ Продовжуйте вакцинацію таким чином, щоб період між наступними та попередніми дозами відповідав графіку, описаному тут (наприклад, період між 3 і 4 дозами становить 7 днів, а період між 4 та потенційною 5 дозами — 14 днів).
◦ Якщо серія вакцинацій була розпочата за розкладом ВООЗ 2 + 1 + 1 (2 дози на 0-й день та одиночні дози на 7-й та 21-й день), ці серії можуть бути продовжені відповідно до графіку
ВООЗ.
Антирабічний імуноглобулін
• Вводиться лише один раз, переважно в умовах медичної установи.
• Доза становить 20 МЕ/кг під час першої вакцинації і її не слід перевищувати, оскільки занадто висока доза може послабити імунну відповідь на вакцину.
• Якомога більшою дозою інфільтрують безпосередньо рану/рани та навколишні тканини. За необхідності решта дози вводиться внутрішньом’язово, проксимально в укушену кінцівку (наприклад, у чотириголовий або плечовий м’яз).
• Якщо вирішується доцільність введення імуноглобуліну після початку програми вакцинації, імуноглобулін слід вводити не пізніше, ніж на 7й день після першої дози вакцини.

Що ж робити з твариною, що вкусила?
Тварину, що вкусила по можливості треба – виявити, ізолювати або помістити в карантин для спостереження. В разі здорових собак і кішок, тобто якщо ви знаєте цю тварину, або господаря, то спостереження за твариною може відбуватися в звичних для тварини умовах, але із обов’язковою ізоляцією. Бажано повідомити про випадок ветеринарну службу. Або направити на негайне лабораторне обстеження, якщо це мертва тварина або тварина з ознаками сказу .
Весь комплекс заходів необхідно продовжувати протягом 10-денного періоду спостереження або до отримання лабораторних результатів. Профілактичне лікування можна завершити при отриманні підтвердження того, що тварина не хворіє на сказ. Повний курс необхідно довести до кінця , якщо за твариною неможливо прослідкувати.

Наші лікарі

TV-off-mini

Мостепан Тетяна Володимирівна

Директорка
Ripalov-mini

Ріполовська Оксана Володимирівна

Заступниця директора з медичної частини
pecherna-mini

Печерна Галина Миколаївна

Завідувачка рентгенологічного відділення
rodion-mini

Родіонова Людмила Яківна

Завідувачка відділенням внутрішніх хвороб
kobis-mini

Кобись Тетяна Олександрівна

Завідувачка відділенням демієлінізуючих захворювань нервової системи

Ми знаходимся